Сторінки нашої історії

На горбах, що вітрами відкриті,

під гудки залізничих отар,

по коліна в зеленому жіті

зустрічає мене Вугледар...

                                  В.Марсюк

          Уявіть перед собою, величезний, нескінченний степ, зі своїми зеленіючими шовковими травами, які переливалися  різними  кольорами  та вітер гуляючий  по золотистим колоссям пшениці. Саме тут і виникло наше місто.

Історія якого починається з 1964 р., коли інститутом " Донецькгіпрошахт" був виконаний генеральний план об’єднаного масиву шахт Південного Донбасу і проектне завдання житлово-побутового будівництва шахти " Південнодонбаська"№1", яке продовжувалось на протязі 6 років з 1967р.
     В фундамент першого житлового будинку був закладений перший камінь. В 1973 р. введена в експлуатацію шахта  " Південнодонбаська"№1", виробничою потужністю1200т. вугілля в рік.  Вже у 1976 р. гірники шахти видали свій перший мільйон тонн вугілля. Другою стала шахта " Південнодонбаська "№3,  її будівництво почалось в 1974р. Будівництво велося силами комбінатів "Донецькшахтобуд", " Донецкшахтомонтаж". Офіційно шахта здана в експлуатацію 5 листопада 1985 року, в рік 50 - річчя стахановського руху.
            Обслуговує шахти  підприємство, без якого не можливо уявити Вугледар. Основне завдання  ТОВ «Південтрансбуд» - доставка продукції південнодонбаських шахт на станції Донецької залізниці. Шахти  і вантажно-транспортне підприємство нерозривно пов’язані між собою і становлять єдиний промисловий комплекс.

           Уявіть собі безкраї донецькі степи, чисте поле. Важко було уявити, що люди могли так самовіддано працювати, та за буденною суєтою навряд хтось з вугледарців замислювався, що колись, хтось вбив в степу перший кілочок і сказав: " Тут буде закладено місто ", що через декілька років на цьому місці виникне таке чудове, неповторне місто Вугледар. Рішенням Донецького облвиконкому від 26.06.1969 р. Вугледар віднесено до категорій селищ міського типу (смт). На 01.01.1970 р. у селищі налічувалося 2264 мешканця. З 21.03.1973 р. смт. Вугледар перепорядковане Петровському району м. Донецька. З 02.10.1989 р. Вугледар віднесено до категорії міст районного підпорядкування. За Постановою Верховної Ради України №1943-XII від 06.12.1991 р. Вугледар набуває статусу міста обласного підпорядкування.

         Без перебільшення можна сказати, що місто було закладено як центр майбутнього великого району видобутку кам'яного вугілля, будівництва в перспективі декількох нових шахт, тобто як центр об’єднаного масиву шахт Південного Донбасу.
           Спочатку виріс один будинок -гуртожиток. Не було лікарні, люди отримували медичну допомогу в дільничній лікарні с. Павлівка (яке знаходиться  в 3-х км. від м.Вугледара), потім будинки росли, як гриби на очах  вугледарців. Люди чекали їх, мріяли одержати житло. Їх мрії здійснились.

      У 1967 році в одному з перших житлових будинків розташувався оздоровчий пункт, в якому надавалася перша медична допомога шахтобудівникам і жителям селища. У 1970р. почалося будівництво лікарняного корпусу, а  в 1975р поліклініка почала іменуватися міською лікарнею.
З метою створення нормальних житлових умов були побудовані такі об'єкти: 7дитячих садків: «Светлячок» (1972р.), «Сказка» (1978р.), «Родичок» (1983р.), «Рябина» (1986р.), « Золотая рыбка» ( 1987р.). В 90-х роках відбулося закриття дитячих садків, залишилось - 2 «Родничок», «Золотая рыбка», 3 школи: першою школою яка розкрила свої двері для школярів стала ЗОШ №1(1968 р) Вугледарський  НВК «Політехнічний ліцей», ЗОШ № 2 I-III ступені (1981 р.), ЗОШ №3 I-III ступені (1989 р.), в 1996 році був відкритий  перший, і доки єдиний, вищий навчальний заклад Вугледарський коледж Донецького державного університету управління,  кінотеатр «Угледар»(1975р.) ,   в 2001 році  шляхом реорганізації міського клубу та кінотеатру «Угледар» був створений культурно – дозвілевий центр , 2 бібліотеки: міська бібліотека для дітей(1971р.), по вул. Трифонова, б.40  та міська бібліотека для дорослих(1971р.), по вул. 13 Десантників, б.25., відділення зв'язку, дитяча-юнацька спортивна школа, в 1973році був відкритий філіал Дітячої музичної школи №5 м.Донецька, в 1991 році Дитяча музична школа м.Вугледар, в 1998 році школа мистецтв м.Вугледар.

Місто має 6 вулиць: вулиця Трифонова, 13 - ти Десантників,  30- річчя Перемоги, Шахтарська,  Молодіжна, Радянська .

Місто прикрашають пам’ятники:
стела « 13-ти Десантників» (відкрили у 1975р.)
 пам’ятник « Шахтарська слава» (відкрили у 2007р.).

Пам’ятні знаки:
чорнобильцям – «Поклонись погибшим, умершим, живым»(2007р.),
«Воинам - интернационалистам в Афганистане »(2008р.),
«Защитникам Отечества от благодарных потомков»(2010р.).

Меморіальні дошки:
поету – гумористу Овсієнко А.В.(2009р.) по вулиці 13-ти Десантників, б.1 де проживав поет,
воїну – інтернаціоналісту Кушнір С.І. (2010 р.) по вулиці 13 Десантників, б.21 ЗОШ №1 - де навчався Кушнір С.І.

     Благоустрій нашого  міста з кожним роком покращується. Вугледар розвивається, відбудовується, стає все затишнішим та гарнішим. Вугледарці  люблять, цінують і пишаються своїм сучасним,  шахтарським містом.